Припинити насильство відносно дітей: шість стратегій дій (Резюме Платформи із захисту дітей)

details

Дата публікації:  18/08/2016 Author:  Кейті Жавано#uid:7136 Видавець:  "Платформа із захисту дітей" Тип публікації:  Інформаційний бюлетень / Огляд / Бюлетень

ЮНІСЕФ вивчив результати численних програм з попередження насильства і заходів втручання у разі насильства, які діють по всьому світу, і на їх основі визначив шість стратегій, які показали високу ефективність. Проекти заходів втручання і реагування, описані в цьому звіті, чітко показують, що насильства щодо дітей можна уникнути. Дійсно, згідно з дослідженням, застосування певних методів здатне значно знизити рівень насильства, якому піддаються діти. Колективні зусилля простих громадян, політиків, урядів і зацікавлених сторін в усій світовій спільноті мають дуже важливе значення для викорінювання насильства відносно дітей. Налагодження зв'язків між тими, хто наділений владою і має повноваження розробляти і просувати програми захисту дітей, також відіграє важливу роль у цьому процесі.

Тоді як інші стратегії ще тільки належить перевірити, наведені нижче стратегії вже довели свою ефективність: 

1.    Підтримка батьків, опікунів і сімей
2.    Допомога дітям і підліткам в управлінні ризиками і проблемами
3.    Зміна ставлення і соціальних норм, які заохочують насильство і дискримінацію
4.    Просування і надання дітям послуг з підтримки 
5.    Реалізація законів і політик, спрямованих на захист дітей
6.    Проведення досліджень і збирання  даних 

Кожна з цих стратегій переслідує мету покласти край насильству відносно дітей. Проте вони стають ще ефективнішими, якщо розглядати їх як частину ширшої програми розвитку, спрямованої на розширення доступу до освіти, охорони здоров'я, гідного житла тощо. Припинення насильства відносно дітей приносить багато користі суспільству в цілому. У доповіді підкреслюється, що реалізація цих методів окупається навіть з точки зору аналізу витрат і вигод. Наприклад, програма Nurse-Family Partnership («Партнерство з сімейного сестринського догляду»), яка була запущена в Америці в 1977 році, але відтоді поширилася і в деякі частини Європи, показує, що «чиста економія від сімей з високим ризиком, які беруть участь, була в чотири рази вища за вартість програми» (с. 20). Ця програма підтримки сім'ї дала виключно позитивні результати як у людському, так і в економічному плані. До них належать: поліпшення стану здоров'я у допологовому періоді, помітне зниження числа дитячих травм і зменшення на 48% випадків жорстокого поводження з дітьми і бездоглядності серед сімей, що беруть участь у програмі.

Early Enrichment Programme («Програма раннього розвитку»), розроблена для заохочення створення сприятливої сімейної обстановки для дітей з малозабезпечених сімей, є ще одним прикладом ефективного засобу профілактики насильства відносно дітей. Нині цей проект діє в Бельгії, Боснії і Герцеговині, Франції, Німеччині, Великобританії і Туреччині, а також в інших місцях. Дивно, але дані з Туреччини показують, що протягом двох років з моменту запуску програми досвід фізичного покарання дітей знизився на 78%. Ці результати ще більш обнадійливі, враховуючи, що станом на 2013 рік програма охоплювала понад 800 000 жінок і дітей. При цьому інші програми підкреслюють важливість навчання дітей необхідним навичкам правильного реагування на насильство. Тому дітей заохочують висловлюватися і повідомляти про жорстоке поводження, а також використовувати альтернативні способи урегулювання конфліктів у школах.

Проект For Safe and Enabling School Environment («За безпечне і сприятливе шкільне середовище»), який діє в Болгарії, Хорватії, Казахстані, Чорногорії, Сербії і Словенії, також виявився успішним. Два компоненти цього проекту (один спрямований на підвищення обізнаності громадськості про насильство в школах, а інший – на запобігання насильству) сприяли скороченню словесного і фізичного насильства в хорватських школах на 50%. Зміна глибоко укорінених поглядів, особливо тих, які узаконюють або виправдовують певні форми насильства відносно дітей, є серйозною проблемою. Проте, не дивлячись на те, що зміни потребують часу, «вони не займуть життя декількох поколінь» (с. 33). І хоча тільки змін у законодавстві недостатньо, щоб гарантувати зміну ставлення до насильства, криміналізація застосування тілесних покарань відносно дітей в Швеції в 1979 році явно призвела до того, що батьки почали змінювати своє ставлення до прийнятності таких покарань. Згодом багато інших країн також ввели кримінальну відповідальність за застосування фізичної сили, що дає надію на те, що ставлення суспільства до проблеми насильства зміниться остаточно. 

Щоб прочитати повний звіт натисніть тут.

Загальна кількість сторінок: 
1
Мова (мови) матеріалів: 
Українська
Англійська
Країна (країни), яких стосується цей матеріал: 
Міжнародний

Цей проект фінансується: